История
Открытие парка состоялось 23 июня 2006. А идея создания парка миниатюр появилась еще в 2000 году, но, к сожалению, для получения разрешений и согласований потребовалось несколько лет. Воплощение коллективом мастерской идеи в жизнь - это кропотливая ручная работа, требующая высшего мастерства от дизайнеров и мастеров. Перед тем, как начинается процесс строительства макетов, делается детальное фотографическое описание здания оригинала. Только после этого можно приступать к созданию миниатюры. Таким образом, на изготовление 48 макетов ушло почти четыре года. На протяжении всего времени коллектив из 20 специалистов работает над созданием новых макетов и занимается обслуживанием существующих моделей, так как выставленные модели подлежат влиянию окружающей среды и требуют постоянного ухода.
В парке миниатюр есть свой мини Крещатик с Майданом Незалежности, а мини Днепр пересекают четыре моста: Московский, Пешеходный, МетроМост и Южный. В уютных уголках парка расположились наиболее значимые исторические и узнаваемые современные архитектурные комплексы Киева. Туристы и киевляне, с высоты собственного роста с удовольствием осматривают комплексы ж.д вокзала, аэропорта «Борисполь»; мини Майдан, мини Крещатик, соборы и церкви и другие макеты популярных архитектурных объектов. Парк стал любимым местом киевлян и гостей города Киева, а в последнее время сюда все чаще приезжают свадебные эскорты. Молодые супруги в течение короткого промежутка времени «могут побывать» во всех исторических уголках Киева. Также в парке стало модно проводить свадебные обряды.
Кстати, наши мастера по вашему заказу могут изготовить копии любых архитектурных объектов.
ПОПУЛЯРНЫЕ ОБЪЕКТЫ ПАРКА «КИЕВ В МИНИАТЮРЕ»
Открытие парка состоялось 23 июня 2006. А идея создания парка миниатюр появилась еще в 2000 году, но, к сожалению, для получения разрешений и согласований потребовалось несколько лет. Воплощение коллективом мастерской идеи в жизнь - это кропотливая ручная работа, требующая высшего мастерства от дизайнеров и мастеров. Перед тем, как начинается процесс строительства макетов, делается детальное фотографическое описание здания оригинала. Только после этого можно приступать к созданию миниатюры. Таким образом, на изготовление 48 макетов ушло почти четыре года. На протяжении всего времени коллектив из 20 специалистов работает над созданием новых макетов и занимается обслуживанием существующих моделей, так как выставленные модели подлежат влиянию окружающей среды и требуют постоянного ухода.
В парке миниатюр есть свой мини Крещатик с Майданом Незалежности, а мини Днепр пересекают четыре моста: Московский, Пешеходный, МетроМост и Южный. В уютных уголках парка расположились наиболее значимые исторические и узнаваемые современные архитектурные комплексы Киева. Туристы и киевляне, с высоты собственного роста с удовольствием осматривают комплексы ж.д вокзала, аэропорта «Борисполь»; мини Майдан, мини Крещатик, соборы и церкви и другие макеты популярных архитектурных объектов. Парк стал любимым местом киевлян и гостей города Киева, а в последнее время сюда все чаще приезжают свадебные эскорты. Молодые супруги в течение короткого промежутка времени «могут побывать» во всех исторических уголках Киева. Также в парке стало модно проводить свадебные обряды.
Кстати, наши мастера по вашему заказу могут изготовить копии любых архитектурных объектов.
ПОПУЛЯРНЫЕ ОБЪЕКТЫ ПАРКА «КИЕВ В МИНИАТЮРЕ»
Большая Лаврская колокольня
Над всеми сооружениями Киево-Печерской лавры возвышается Большая Лаврская колокольня. Построена она была в 1731-1745 гг. по проекту архитектора и инженера Иоганна Готфрида Шеделя. На средства гетмана Ивана Мазепы были приобретены материалы и заложен фундамент, глубина которого составляет более 6 м. На строительство сооружения ушло 5 млн. штук кирпича разных размеров и форм. В строительстве колокольни принимали участие мастера Киево-Печерской лавры Степан Ковнир, Иосиф Рубашевский, Иван Горох и другие. Здание представляет собой восьмигранную четырехъярусную башню высотой 96,5 м. Диаметр основания колокольни составляет 28 м, толщина стен в нижней части - 8 м.
Подробную информацию о Киево-Печерской Лавре см. на нашем сайте
Над всеми сооружениями Киево-Печерской лавры возвышается Большая Лаврская колокольня. Построена она была в 1731-1745 гг. по проекту архитектора и инженера Иоганна Готфрида Шеделя. На средства гетмана Ивана Мазепы были приобретены материалы и заложен фундамент, глубина которого составляет более 6 м. На строительство сооружения ушло 5 млн. штук кирпича разных размеров и форм. В строительстве колокольни принимали участие мастера Киево-Печерской лавры Степан Ковнир, Иосиф Рубашевский, Иван Горох и другие. Здание представляет собой восьмигранную четырехъярусную башню высотой 96,5 м. Диаметр основания колокольни составляет 28 м, толщина стен в нижней части - 8 м.
Подробную информацию о Киево-Печерской Лавре см. на нашем сайте
Михайловский Златоверхий монастырь
Восстановление Михайловского Златоверхого монастыря в Киеве уже стал фактом общественно-политической и культурной жизни столицы. Не осталось ни одной газеты, ни одного журнала, телевизионного канала, которые не высказались по этому поводу. Жаркие споры специалистов и любителей не раз ставили дело восстановления собора на грань: быть или не быть. Ход событий 1997-1998 гг. показал - однозначно: быть! А за этим всем стоит настоящая проблема - национальное культурное наследие украинского народа на протяжении XX века претерпело ужасающие системные разрушения. И, прежде всего, были уничтожены те объекты, которые являлись наиболее значимыми для духовности украинского общества. Именно к таким, бесспорно, принадлежал киевский монастырь Святого архистратига Михаила, названный Златоверхим.
Подробную информацию о Михайловском Златоверхом монастыре см. на нашем сайте
Выдубицкий монастырь
Выдубицкий монастырь основан во второй половине XI века сыном князя Ярослава Всеволодом. Современный ансамбль Выдубицкого монастыря сформировался в конце XVII - начале XVIII в. Центр композиции монастыря - Георгиевский собор. На территории монастыря также сохранилась Михайловская церковь, построенная в 1070-1088 гг. и восстановленная в 1766-1769 гг. (архитектор М. Юрасов).
Золотые Ворота
Это один из старейших памятников истории, архитектуры и фортификационной техники, остатки которой дошли до нашего времени. Как известно, Ярослав Мудрый окружил Верхний город мощными оборонными укреплениями, которые имели трое ворот. Самыми монументальными и самыми пышными, служившие одновременно и главным, и парадным въездом в Киев, и вместе с тем являющиеся фортификационным сооружением, были Золотые Ворота, построенные одновременно с Софией. Высота проезжей части достигала 12 метров, а ширина - 6,4 метра. Проезд завершал позолоченный купол надвратной церкви. Возможно, именно поэтому ворота получили название "Золотые". Во время раскопок археологи нашли немало остатков фресок и обломков смальты.
Подробную информацию о Золотых Воротах см. на нашем сайте
Восстановление Михайловского Златоверхого монастыря в Киеве уже стал фактом общественно-политической и культурной жизни столицы. Не осталось ни одной газеты, ни одного журнала, телевизионного канала, которые не высказались по этому поводу. Жаркие споры специалистов и любителей не раз ставили дело восстановления собора на грань: быть или не быть. Ход событий 1997-1998 гг. показал - однозначно: быть! А за этим всем стоит настоящая проблема - национальное культурное наследие украинского народа на протяжении XX века претерпело ужасающие системные разрушения. И, прежде всего, были уничтожены те объекты, которые являлись наиболее значимыми для духовности украинского общества. Именно к таким, бесспорно, принадлежал киевский монастырь Святого архистратига Михаила, названный Златоверхим.
Подробную информацию о Михайловском Златоверхом монастыре см. на нашем сайте
Выдубицкий монастырь
Выдубицкий монастырь основан во второй половине XI века сыном князя Ярослава Всеволодом. Современный ансамбль Выдубицкого монастыря сформировался в конце XVII - начале XVIII в. Центр композиции монастыря - Георгиевский собор. На территории монастыря также сохранилась Михайловская церковь, построенная в 1070-1088 гг. и восстановленная в 1766-1769 гг. (архитектор М. Юрасов).
Золотые Ворота
Это один из старейших памятников истории, архитектуры и фортификационной техники, остатки которой дошли до нашего времени. Как известно, Ярослав Мудрый окружил Верхний город мощными оборонными укреплениями, которые имели трое ворот. Самыми монументальными и самыми пышными, служившие одновременно и главным, и парадным въездом в Киев, и вместе с тем являющиеся фортификационным сооружением, были Золотые Ворота, построенные одновременно с Софией. Высота проезжей части достигала 12 метров, а ширина - 6,4 метра. Проезд завершал позолоченный купол надвратной церкви. Возможно, именно поэтому ворота получили название "Золотые". Во время раскопок археологи нашли немало остатков фресок и обломков смальты.
Подробную информацию о Золотых Воротах см. на нашем сайте
Собор святой Софии в Киеве
Национальный заповедник «София Киевская» находится в центре Киева. На территории заповедника, площадь которого составляет 5 гектаров, находятся шедевры украинского зодчества XI-XVIII вв. Самым ценным сооружением заповедника является Софийский Собор – всемирный памятник архитектуры и монументальной живописи XI века. Он величественно возвышается в центре архитектурного ансамбля. Киевская Русь достигла вершины своего могущества во времена правления князя Владимира Святославича (978-1015 гг.) и его сына Ярослава Мудрого (1019-1054 гг.) В 988 году при князе Владимире Великом на Руси было введено христианство, что имело большое значение для дальнейшего укрепления единства государства, подъема культуры, развития политических и культурных связей Киевской Руси с Византией и другими государствами.
Подробную информацию о Национальном заповеднике «София Киевская» см. на нашем сайте
Успенский собор Киево-Печерской лавры
«Большая» церковь Богородицы, заложенная 1073 г. в Печерском монастыре, стала одной из самых выдающихся памятников древнерусской архитектуры. Она приобрела значение программное произведение для целой эпохи. Огромный духовный авторитет Печерского монастыря обусловил то, что его главный храм служил образцом для многих последующих зданий. Несмотря на многочисленные разрушения, перестройки и почти полное уничтожение при взрыве 3 ноября 1941, архитектура Успенского собора была в значительной степени исследована методами архитектурной археологии. Особенно плодотворными оказались многолетние, с 1951 по 1972 годы, исследования экспедиции Госстроя УССР под руководством Н.В. Холостенко, в которой принимали участие Институт археологии АН УССР и Академия архитектуры УССР.
Подробную информацию о Национальном Киево-Печерском историко-культурном заповеднике «Киево-Печерская Лавра» см. на нашем сайте
Храм Рождества Христова на Подоле
Рождественская церковь, по проекту А.И.Меленского, была построена на месте старой деревянной церкви, которую разобрали ещё в 1807 году. Строительство церкви началось в 1809 году, а закончилось в 1814 году. Церковь Рождества Христова имела для украинцев особое значение. Именно в этой церкви стоял гроб с телом известного поэта Тараса Шевченко 6-7 мая 1861, по пути к последнему месту упокоения Шевченко возле Канева. Когда спускаешься на Подол изогнутым и крутым Владимирским спуском, медленно открывается вид на весь Подол. Церковь Рождества Христова, стоящая на Почтовой площади, просматривается в конце спуска на Подол и ее ампирная башня означает начало Подола.
Национальный банк Украины
Контору Государственного коммерческого банка в Киеве было основано более полутора веков назад - в 1839 году. Впоследствии для нее купили большой двухэтажный дом в стиле ампир на Институтской улице, который принадлежал киевскому дворянству. Это было весьма изысканное двухэтажное сооружение с эффектным восьмиколонным портиком и двумя выступами по бокам фасада. Однако год от года операции банка росли и становилось все очевиднее, что старое здание уже не может удовлетворить потребностей конторы Госбанка. Решено было строить новый современный дом. А судьбе старого можем сейчас бы посочувствовать. Как пишет украинский историк Федор Эрнст в путеводителе "Киев. Проводник", изданном в 1930 году, он был "крайне испорчен - отрезано правое крыло и уничтожен портик".
Андреевская церковь
Андреевскую церковь часто называют лебединой песней выдающегося мастера отечественной архитектуры Бартоломео Растрелли. Возвышается она на одной из круч Старокиевской горы. С ее террасы открывается неповторимый вид на древний Подол, заднепровские дали, новые жилые массивы. Построена Андреевская церковь по заказу императрицы Елизаветы Петровны. Проект здания разработан Б. Растрелли в 1748 году, строительные работы велись в 1749-1754 гг. под руководством известного московского зодчего Ивана Мичурина. В создании храма участвовали многие специалисты Петербурга, Москвы, Киева, поэтому Андреевская церковь - памятник творческого содружества русских и украинских мастеров. За свою историю церковь многократно ремонтировалась. Уже в первые годы после окончания строительства она стала приходить в упадок, поскольку после смерти Елизаветы Петровны царский двор перестал интересоваться киевскими постройками. Освящение храма состоялось лишь в 1767 году.
Подробную информацию об Андреевской церкви см. на нашем сайте
Национальный Театр Оперы и Балета
В центре Киева, там, где пересекаются две многолюдные столичные магистрали - улицы Владимирская и Богдана Хмельницкого, как раз посередине между златоверхой Софией и классическим сооружением Национального университета имени Тараса Шевченко, находится здание, которое поэтически назвали храмом муз, архитектурной жемчужиной Киева. Это - Национальная опера Украины имени Тараса Шевченко. Появлению этого замечательного сооружения предшествовало печальное событие: в феврале 1896 г., после утренней постановки опери "Евгений Онегин" П. Чайковского, в одной из гримерных произошел пожар. Огонь распространился молниеносно, и уже через несколько часов от Городского театра, построенного 1856 г. по проекту архитектора И. Штрома, остались обугленные стены. Как ни странно, но тогда это был не какой-то исключительный случай. Только за два года (1889-1891 гг.) в Европе и Америке сгорело 22 театральных помещения.
Национальный заповедник «София Киевская» находится в центре Киева. На территории заповедника, площадь которого составляет 5 гектаров, находятся шедевры украинского зодчества XI-XVIII вв. Самым ценным сооружением заповедника является Софийский Собор – всемирный памятник архитектуры и монументальной живописи XI века. Он величественно возвышается в центре архитектурного ансамбля. Киевская Русь достигла вершины своего могущества во времена правления князя Владимира Святославича (978-1015 гг.) и его сына Ярослава Мудрого (1019-1054 гг.) В 988 году при князе Владимире Великом на Руси было введено христианство, что имело большое значение для дальнейшего укрепления единства государства, подъема культуры, развития политических и культурных связей Киевской Руси с Византией и другими государствами.
Подробную информацию о Национальном заповеднике «София Киевская» см. на нашем сайте
Успенский собор Киево-Печерской лавры
«Большая» церковь Богородицы, заложенная 1073 г. в Печерском монастыре, стала одной из самых выдающихся памятников древнерусской архитектуры. Она приобрела значение программное произведение для целой эпохи. Огромный духовный авторитет Печерского монастыря обусловил то, что его главный храм служил образцом для многих последующих зданий. Несмотря на многочисленные разрушения, перестройки и почти полное уничтожение при взрыве 3 ноября 1941, архитектура Успенского собора была в значительной степени исследована методами архитектурной археологии. Особенно плодотворными оказались многолетние, с 1951 по 1972 годы, исследования экспедиции Госстроя УССР под руководством Н.В. Холостенко, в которой принимали участие Институт археологии АН УССР и Академия архитектуры УССР.
Подробную информацию о Национальном Киево-Печерском историко-культурном заповеднике «Киево-Печерская Лавра» см. на нашем сайте
Храм Рождества Христова на Подоле
Рождественская церковь, по проекту А.И.Меленского, была построена на месте старой деревянной церкви, которую разобрали ещё в 1807 году. Строительство церкви началось в 1809 году, а закончилось в 1814 году. Церковь Рождества Христова имела для украинцев особое значение. Именно в этой церкви стоял гроб с телом известного поэта Тараса Шевченко 6-7 мая 1861, по пути к последнему месту упокоения Шевченко возле Канева. Когда спускаешься на Подол изогнутым и крутым Владимирским спуском, медленно открывается вид на весь Подол. Церковь Рождества Христова, стоящая на Почтовой площади, просматривается в конце спуска на Подол и ее ампирная башня означает начало Подола.
Национальный банк Украины
Контору Государственного коммерческого банка в Киеве было основано более полутора веков назад - в 1839 году. Впоследствии для нее купили большой двухэтажный дом в стиле ампир на Институтской улице, который принадлежал киевскому дворянству. Это было весьма изысканное двухэтажное сооружение с эффектным восьмиколонным портиком и двумя выступами по бокам фасада. Однако год от года операции банка росли и становилось все очевиднее, что старое здание уже не может удовлетворить потребностей конторы Госбанка. Решено было строить новый современный дом. А судьбе старого можем сейчас бы посочувствовать. Как пишет украинский историк Федор Эрнст в путеводителе "Киев. Проводник", изданном в 1930 году, он был "крайне испорчен - отрезано правое крыло и уничтожен портик".
Андреевская церковь
Андреевскую церковь часто называют лебединой песней выдающегося мастера отечественной архитектуры Бартоломео Растрелли. Возвышается она на одной из круч Старокиевской горы. С ее террасы открывается неповторимый вид на древний Подол, заднепровские дали, новые жилые массивы. Построена Андреевская церковь по заказу императрицы Елизаветы Петровны. Проект здания разработан Б. Растрелли в 1748 году, строительные работы велись в 1749-1754 гг. под руководством известного московского зодчего Ивана Мичурина. В создании храма участвовали многие специалисты Петербурга, Москвы, Киева, поэтому Андреевская церковь - памятник творческого содружества русских и украинских мастеров. За свою историю церковь многократно ремонтировалась. Уже в первые годы после окончания строительства она стала приходить в упадок, поскольку после смерти Елизаветы Петровны царский двор перестал интересоваться киевскими постройками. Освящение храма состоялось лишь в 1767 году.
Подробную информацию об Андреевской церкви см. на нашем сайте
Национальный Театр Оперы и Балета
В центре Киева, там, где пересекаются две многолюдные столичные магистрали - улицы Владимирская и Богдана Хмельницкого, как раз посередине между златоверхой Софией и классическим сооружением Национального университета имени Тараса Шевченко, находится здание, которое поэтически назвали храмом муз, архитектурной жемчужиной Киева. Это - Национальная опера Украины имени Тараса Шевченко. Появлению этого замечательного сооружения предшествовало печальное событие: в феврале 1896 г., после утренней постановки опери "Евгений Онегин" П. Чайковского, в одной из гримерных произошел пожар. Огонь распространился молниеносно, и уже через несколько часов от Городского театра, построенного 1856 г. по проекту архитектора И. Штрома, остались обугленные стены. Как ни странно, но тогда это был не какой-то исключительный случай. Только за два года (1889-1891 гг.) в Европе и Америке сгорело 22 театральных помещения.
ПАРК «КИЕВ В МИНИАТЮРЕ» (Мини Киев)
Украина, г. Киев, пр-т Броварской 9-В, у ресторана "Мельница" (ст. метро «Гидропарк»),
Тел.: (044) 516-46-10, 541-03-56
График работы:
По будням: 10.00-19.00
По выходным и праздникам: 10.00-20.00
Стоимость билета 10 грн.
Для пенсионеров и детей до 8 лет вход бесплатный
Заказ экскурсий: тел. (044) 541-19-56, 516-46-10, моб. (067) 497-80-94
Заказ макетов: тел. моб. (067) 401-41-07
Информация по состоянию на 09.10.2010
Украина, г. Киев, пр-т Броварской 9-В, у ресторана "Мельница" (ст. метро «Гидропарк»),
Тел.: (044) 516-46-10, 541-03-56
График работы:
По будням: 10.00-19.00
По выходным и праздникам: 10.00-20.00
Стоимость билета 10 грн.
Для пенсионеров и детей до 8 лет вход бесплатный
Заказ экскурсий: тел. (044) 541-19-56, 516-46-10, моб. (067) 497-80-94
Заказ макетов: тел. моб. (067) 401-41-07
Информация по состоянию на 09.10.2010
ПАРК «КИЇВ У МІНІАТЮРІ» (МІНІ КИЇВ)
Історія
Відкриття парку відбулося 23 червня 2006. А ідея створення парку мініатюр з'явилася ще в 2000 році, але, на жаль, для отримання дозволів та узгоджень знадобилося кілька років. Втілення колективом майстерні ідеї в життя - це кропітка ручна робота, що вимагає вищої майстерності від дизайнерів і майстрів. Перед тим, як починається процес будівництва макетів, робиться детальний фотографічний опис будівлі оригіналу. Тільки після цього можна приступати до створення мініатюри. Таким чином, на виготовлення 48 макетів пішло майже чотири роки. Протягом всього часу колектив з 20 спеціалістів працює над створенням нових макетів і займається обслуговуванням існуючих моделей, так як виставлені моделі підлягають впливу навколишнього середовища і вимагають постійного догляду.
У парку мініатюр є свій міні Хрещатик з Майданом Незалежності, а міні Дніпро перетинають чотири мости: Московський, Пішохідний, МетроМіст і Південний. У затишних куточках парку розташувалися найбільш значимі історичні та впізнаванні сучасні архітектурні комплекси Києва. Туристи і кияни, з висоти власного зросту з задоволенням оглядають комплекси залізничного вокзалу, аеропорту «Бориспіль»; міні Майдан, міні Хрещатик, собори і церкви і інші макети популярних архітектурних об'єктів. Парк став улюбленим місцем киян і гостей міста Києва, а останнім часом сюди все частіше приїжджають весільні ескорти. Молоде подружжя протягом короткого проміжку часу «можуть побувати» у всіх історичних куточках Києва. Також у парку стало модно проводити весільні обряди.
ПОПУЛЯРНІ ОБ'ЄКТИ ПАРКУ «КИЇВ У МІНІАТЮРІ»
Велика Лаврська дзвіниця
Над усіма спорудами Києво-Печерської лаври височить Велика Лаврська дзвіниця. Побудована вона була в 1731-1745 рр.. за проектом архітектора та інженера Йоганна Готфріда Шеделя. На кошти гетьмана Івана Мазепи були придбані матеріали та закладено фундамент, глибина якого складає понад 6 м. На будівництво споруди пішло 5 млн. штук цегли різних розмірів і форм. У будівництві дзвіниці брали участь майстри Києво-Печерської лаври Степан Ковнір, Йосип Рубашевський, Іван Горох та інші. Будівля являє собою восьмигранну чотириярусну вежу висотою 96,5 м. Діаметр основи дзвіниці складає 28 м, товщина стін в нижній частині - 8 м.
Детальну інформацію про Києво-Печерську Лавру див. на нашому сайті
Історія
Відкриття парку відбулося 23 червня 2006. А ідея створення парку мініатюр з'явилася ще в 2000 році, але, на жаль, для отримання дозволів та узгоджень знадобилося кілька років. Втілення колективом майстерні ідеї в життя - це кропітка ручна робота, що вимагає вищої майстерності від дизайнерів і майстрів. Перед тим, як починається процес будівництва макетів, робиться детальний фотографічний опис будівлі оригіналу. Тільки після цього можна приступати до створення мініатюри. Таким чином, на виготовлення 48 макетів пішло майже чотири роки. Протягом всього часу колектив з 20 спеціалістів працює над створенням нових макетів і займається обслуговуванням існуючих моделей, так як виставлені моделі підлягають впливу навколишнього середовища і вимагають постійного догляду.
У парку мініатюр є свій міні Хрещатик з Майданом Незалежності, а міні Дніпро перетинають чотири мости: Московський, Пішохідний, МетроМіст і Південний. У затишних куточках парку розташувалися найбільш значимі історичні та впізнаванні сучасні архітектурні комплекси Києва. Туристи і кияни, з висоти власного зросту з задоволенням оглядають комплекси залізничного вокзалу, аеропорту «Бориспіль»; міні Майдан, міні Хрещатик, собори і церкви і інші макети популярних архітектурних об'єктів. Парк став улюбленим місцем киян і гостей міста Києва, а останнім часом сюди все частіше приїжджають весільні ескорти. Молоде подружжя протягом короткого проміжку часу «можуть побувати» у всіх історичних куточках Києва. Також у парку стало модно проводити весільні обряди.
ПОПУЛЯРНІ ОБ'ЄКТИ ПАРКУ «КИЇВ У МІНІАТЮРІ»
Велика Лаврська дзвіниця
Над усіма спорудами Києво-Печерської лаври височить Велика Лаврська дзвіниця. Побудована вона була в 1731-1745 рр.. за проектом архітектора та інженера Йоганна Готфріда Шеделя. На кошти гетьмана Івана Мазепи були придбані матеріали та закладено фундамент, глибина якого складає понад 6 м. На будівництво споруди пішло 5 млн. штук цегли різних розмірів і форм. У будівництві дзвіниці брали участь майстри Києво-Печерської лаври Степан Ковнір, Йосип Рубашевський, Іван Горох та інші. Будівля являє собою восьмигранну чотириярусну вежу висотою 96,5 м. Діаметр основи дзвіниці складає 28 м, товщина стін в нижній частині - 8 м.
Детальну інформацію про Києво-Печерську Лавру див. на нашому сайті
Успенський собор Києво-Печерської лаври
«Велика» церква Богородиці, закладена 1073 р. в Печерському монастирі, стала однією з найвидатніших пам'яток давньоруської архітектури. Вона набула значення програмного твору для цілої епохи. Величезний духовний авторитет Печерського монастиря обумовив те, що його головний храм служив зразком для багатьох наступних будівель. Незважаючи на численні руйнування, перебудови та майже повне знищення під час вибуху 3 листопада 1941, архітектура Успенського собору була в значній мірі досліджена методами архітектурної археології. Особливо плідними виявилися багаторічні, з 1951 по 1972 роки, дослідження експедиції Держбуду УРСР під керівництвом Н.В. Холостенко, в якій брали участь Інститут археології АН УРСР та Академія архітектури УРСР.
Детальну інформацію про Національний Києво-Печерському історико-культурному заповіднику «Києво-Печерська Лавра» див на нашому сайті
Михайлівський Золотоверхий монастир
Відновлення Михайлівського Золотоверхого монастиря в Києві вже стало фактом суспільно-політичного і культурного життя столиці. Не залишилося ні однієї газети, жодного журналу, телевізійного каналу, які не висловилися з цього приводу. Запеклі суперечки фахівців і аматорів не раз ставили справу відновлення собору на межу: бути чи не бути. Хід подій 1997-1998 рр.. показав - однозначно: бути! А за цим усім стоїть справжня проблема - національне культурне надбання українського народу протягом XX століття зазнало страхітливих системних руйнувань. І, перш за все, були знищені ті об'єкти, які були найбільш значимими для духовності українського суспільства. Саме до таких, безперечно, належав київський монастир Святого Архістратига Михаїла, названий Золотоверхим.
Детальну інформацію про Михайлівський Золотоверхий монастир див. на нашому сайті
Видубицький монастир
Видубицький монастир засновано у другій половині XI століття сином князя Ярослава Всеволодом. Сучасний ансамбль Видубицького монастиря сформувався наприкінці XVII - початку XVIII ст. Центр композиції монастиря - Георгіївський собор. На території монастиря також збереглася Михайлівська церква, побудована в 1070-1088 рр.. і відновлена в 1766-1769 рр.. (Архітектор М. Юрасов).
Золоті Ворота
Це одна з найстаріших пам'яток історії, архітектури та фортифікаційної техніки, залишки якої дійшли до нашого часу. Як відомо, Ярослав Мудрий оточив Верхнє місто потужним оборонним укріпленням, яке мало троє воріт. Наймонументальнішими і найпишнішими, що служили одночасно і головний, і парадний в'їзд до Києва, і разом з тим є фортифікаційною спорудою, були Золоті Ворота, збудовані одночасно з Софією. Висота проїзної частини сягала 12 метрів, а ширина - 6,4 метра. Проїзд завершував позолочений купол надбрамної церкви. Можливо, саме тому ворота дістали назву "Золоті". Під час розкопок археологи знайшли чимало залишків фресок і уламків смальти.
Детальну інформацію про Золоті Ворота див. на нашому сайті
Собор Святої Софії в Києві
Національний заповідник «Софія Київська» знаходиться в центрі Києва. На території заповідника, площа якого становить 5 гектарів, знаходяться шедеври українського зодчества XI-XVIII ст. Найціннішою спорудою заповідника є Софійський Собор - всесвітній пам'ятник архітектури і монументального живопису XI століття. Він велично височить у центрі архітектурного ансамблю. Київська Русь досягла вершини своєї могутності у часи правління князя Володимира Святославича (978-1015 рр..) Та його сина Ярослава Мудрого (1019-1054 рр.). У 988 році за князя Володимира Великого на Русі було запроваджено християнство, що мало велике значення для подальшого зміцнення єдності держави, піднесення культури, розвитку політичних і культурних зв'язків Київської Русі з Візантією та іншими державами.
Детальну інформацію про Національний заповідник «Софія Київська» див. на нашому сайті
Храм Різдва Христового на Подолі
Різдвяна церква, за проектом А. І. Меленського, була побудована на місці старої дерев'яної церкви, яку розібрали ще у 1807 році. Будівництво церкви почалося в 1809 році, а закінчилося в 1814 році. Церква Різдва Христового мала для українців особливе значення. Саме в цій церкві стояла труна з тілом відомого поета Тараса Шевченка з 6-7 травня 1861 р., по шляху до останнього місця спочинку Шевченка біля Канева. Коли спускаєшся на Поділ вигнутим і крутим Володимирським узвозом, повільно відкривається вид на весь Поділ. Церква Різдва Христового, що стоїть на Поштовій площі, проглядається в кінці спуску на Поділ і її ампірна вежа означає початок Подолу.
Національний банк України
Контору Державного комерційного банку в Києві було засновано більше півтора століття тому - в 1839 році. Згодом для неї купили великий будинок у стилі ампір на Інститутській вулиці, що належав київському дворянству. Це було дуже вишукане двоповерхова споруда з ефектним восьмиколонним портиком та двома виступами по боках фасаду. Проте рік від року операції банку зростали і ставало дедалі очевидніше, що стара будівля вже не може задовольнити потреб контори Держбанку. Вирішено було будувати новий сучасний будинок. А долю старого можемо зараз би поспівчувати. Як пише український історик Федір Ернст у путівнику "Київ. Провідник", виданому в 1930 році, він був "украй зіпсований - відрізано праве крило і знищено портик".
Андріївська церква
Андріївську церкву часто називають лебединою піснею видатного майстра вітчизняної архітектури Бартоломео Растреллі. Височить вона на одній з круч Старокиївської гори. З її тераси чудово видно древній Поділ, задніпровські далі, нові житлові масиви. Побудовано Андріївську церкву на замовлення імператриці Єлизавети Петрівни. Проект споруди розроблено Б. Растреллі 1748 року, будівельні роботи велися в 1749-1754 рр.. під керівництвом відомого московського зодчого Івана Мічуріна. У створенні храму брали участь багато спеціалістів Петербурга, Москви, Києва, тому Андріївська церква - пам'ятник творчої співдружності російських та українських майстрів. За свою історію церква багато разів ремонтувалася. Вже в перші роки після закінчення будівництва вона стала приходити в занепад, оскільки після смерті Єлизавети Петрівни царський двір уже не цікавився київськими будовами. Освячення храму відбулося лише 1767 року.
Детальну інформацію про Андріївську церкву див. на нашому сайті
Національний Театр Опери та Балету
У центрі Києва, там, де перетинаються дві велелюдні столичні магістралі - вулиці Володимирська і Богдана Хмельницького, якраз посередині між Золотоверхої Софією і класичним спорудою Національного університету імені Тараса Шевченка, знаходиться будівля, яку поетично назвали храмом муз, архітектурною перлиною Києва. Це - Національна опера України імені Тараса Шевченка. Появі цієї чудової споруди передувала сумна подія: у лютому 1896 р., після ранкової постановки опери "Євгеній Онєгін" Чайковського, в одній з гримувальних сталася пожежа. Вогонь поширився блискавично, і вже через кілька годин від Міського театру, збудованого 1856 за проектом архітектора І. Штрома, залишилися обвуглені стіни. Як не дивно, але тоді це був не якийсь винятковий випадок. Тільки за два роки (1889-1891 рр..) У Європі та Америці згоріло 22 театральних приміщення.
«Велика» церква Богородиці, закладена 1073 р. в Печерському монастирі, стала однією з найвидатніших пам'яток давньоруської архітектури. Вона набула значення програмного твору для цілої епохи. Величезний духовний авторитет Печерського монастиря обумовив те, що його головний храм служив зразком для багатьох наступних будівель. Незважаючи на численні руйнування, перебудови та майже повне знищення під час вибуху 3 листопада 1941, архітектура Успенського собору була в значній мірі досліджена методами архітектурної археології. Особливо плідними виявилися багаторічні, з 1951 по 1972 роки, дослідження експедиції Держбуду УРСР під керівництвом Н.В. Холостенко, в якій брали участь Інститут археології АН УРСР та Академія архітектури УРСР.
Детальну інформацію про Національний Києво-Печерському історико-культурному заповіднику «Києво-Печерська Лавра» див на нашому сайті
Михайлівський Золотоверхий монастир
Відновлення Михайлівського Золотоверхого монастиря в Києві вже стало фактом суспільно-політичного і культурного життя столиці. Не залишилося ні однієї газети, жодного журналу, телевізійного каналу, які не висловилися з цього приводу. Запеклі суперечки фахівців і аматорів не раз ставили справу відновлення собору на межу: бути чи не бути. Хід подій 1997-1998 рр.. показав - однозначно: бути! А за цим усім стоїть справжня проблема - національне культурне надбання українського народу протягом XX століття зазнало страхітливих системних руйнувань. І, перш за все, були знищені ті об'єкти, які були найбільш значимими для духовності українського суспільства. Саме до таких, безперечно, належав київський монастир Святого Архістратига Михаїла, названий Золотоверхим.
Детальну інформацію про Михайлівський Золотоверхий монастир див. на нашому сайті
Видубицький монастир
Видубицький монастир засновано у другій половині XI століття сином князя Ярослава Всеволодом. Сучасний ансамбль Видубицького монастиря сформувався наприкінці XVII - початку XVIII ст. Центр композиції монастиря - Георгіївський собор. На території монастиря також збереглася Михайлівська церква, побудована в 1070-1088 рр.. і відновлена в 1766-1769 рр.. (Архітектор М. Юрасов).
Золоті Ворота
Це одна з найстаріших пам'яток історії, архітектури та фортифікаційної техніки, залишки якої дійшли до нашого часу. Як відомо, Ярослав Мудрий оточив Верхнє місто потужним оборонним укріпленням, яке мало троє воріт. Наймонументальнішими і найпишнішими, що служили одночасно і головний, і парадний в'їзд до Києва, і разом з тим є фортифікаційною спорудою, були Золоті Ворота, збудовані одночасно з Софією. Висота проїзної частини сягала 12 метрів, а ширина - 6,4 метра. Проїзд завершував позолочений купол надбрамної церкви. Можливо, саме тому ворота дістали назву "Золоті". Під час розкопок археологи знайшли чимало залишків фресок і уламків смальти.
Детальну інформацію про Золоті Ворота див. на нашому сайті
Собор Святої Софії в Києві
Національний заповідник «Софія Київська» знаходиться в центрі Києва. На території заповідника, площа якого становить 5 гектарів, знаходяться шедеври українського зодчества XI-XVIII ст. Найціннішою спорудою заповідника є Софійський Собор - всесвітній пам'ятник архітектури і монументального живопису XI століття. Він велично височить у центрі архітектурного ансамблю. Київська Русь досягла вершини своєї могутності у часи правління князя Володимира Святославича (978-1015 рр..) Та його сина Ярослава Мудрого (1019-1054 рр.). У 988 році за князя Володимира Великого на Русі було запроваджено християнство, що мало велике значення для подальшого зміцнення єдності держави, піднесення культури, розвитку політичних і культурних зв'язків Київської Русі з Візантією та іншими державами.
Детальну інформацію про Національний заповідник «Софія Київська» див. на нашому сайті
Храм Різдва Христового на Подолі
Різдвяна церква, за проектом А. І. Меленського, була побудована на місці старої дерев'яної церкви, яку розібрали ще у 1807 році. Будівництво церкви почалося в 1809 році, а закінчилося в 1814 році. Церква Різдва Христового мала для українців особливе значення. Саме в цій церкві стояла труна з тілом відомого поета Тараса Шевченка з 6-7 травня 1861 р., по шляху до останнього місця спочинку Шевченка біля Канева. Коли спускаєшся на Поділ вигнутим і крутим Володимирським узвозом, повільно відкривається вид на весь Поділ. Церква Різдва Христового, що стоїть на Поштовій площі, проглядається в кінці спуску на Поділ і її ампірна вежа означає початок Подолу.
Національний банк України
Контору Державного комерційного банку в Києві було засновано більше півтора століття тому - в 1839 році. Згодом для неї купили великий будинок у стилі ампір на Інститутській вулиці, що належав київському дворянству. Це було дуже вишукане двоповерхова споруда з ефектним восьмиколонним портиком та двома виступами по боках фасаду. Проте рік від року операції банку зростали і ставало дедалі очевидніше, що стара будівля вже не може задовольнити потреб контори Держбанку. Вирішено було будувати новий сучасний будинок. А долю старого можемо зараз би поспівчувати. Як пише український історик Федір Ернст у путівнику "Київ. Провідник", виданому в 1930 році, він був "украй зіпсований - відрізано праве крило і знищено портик".
Андріївська церква
Андріївську церкву часто називають лебединою піснею видатного майстра вітчизняної архітектури Бартоломео Растреллі. Височить вона на одній з круч Старокиївської гори. З її тераси чудово видно древній Поділ, задніпровські далі, нові житлові масиви. Побудовано Андріївську церкву на замовлення імператриці Єлизавети Петрівни. Проект споруди розроблено Б. Растреллі 1748 року, будівельні роботи велися в 1749-1754 рр.. під керівництвом відомого московського зодчого Івана Мічуріна. У створенні храму брали участь багато спеціалістів Петербурга, Москви, Києва, тому Андріївська церква - пам'ятник творчої співдружності російських та українських майстрів. За свою історію церква багато разів ремонтувалася. Вже в перші роки після закінчення будівництва вона стала приходити в занепад, оскільки після смерті Єлизавети Петрівни царський двір уже не цікавився київськими будовами. Освячення храму відбулося лише 1767 року.
Детальну інформацію про Андріївську церкву див. на нашому сайті
Національний Театр Опери та Балету
У центрі Києва, там, де перетинаються дві велелюдні столичні магістралі - вулиці Володимирська і Богдана Хмельницького, якраз посередині між Золотоверхої Софією і класичним спорудою Національного університету імені Тараса Шевченка, знаходиться будівля, яку поетично назвали храмом муз, архітектурною перлиною Києва. Це - Національна опера України імені Тараса Шевченка. Появі цієї чудової споруди передувала сумна подія: у лютому 1896 р., після ранкової постановки опери "Євгеній Онєгін" Чайковського, в одній з гримувальних сталася пожежа. Вогонь поширився блискавично, і вже через кілька годин від Міського театру, збудованого 1856 за проектом архітектора І. Штрома, залишилися обвуглені стіни. Як не дивно, але тоді це був не якийсь винятковий випадок. Тільки за два роки (1889-1891 рр..) У Європі та Америці згоріло 22 театральних приміщення.
ПАРК «КИЇВ У МІНІАТЮРІ» (МІНІ КИЇВ)
Україна, м. Київ, пр-т Броварський 9-В, біля ресторану "Млин" (ст. метро «Гідропарк»)
Тел.: (044) 516-46-10, 541-03-56
Час роботи:
По буднях: 10.00-19.00
По вихідних і святах: з 10.00-20.00
Вартість квитка 10 грн.
Для пенсіонерів та дітей до 8 років вхід безкоштовний
Замовлення екскурсій: тел. (044) 541-19-56, 516-46-10, моб. (067) 497-80-94
Замовлення макетів: тел. (067) 401-41-07
Інформація станом на 09.10.2010
Україна, м. Київ, пр-т Броварський 9-В, біля ресторану "Млин" (ст. метро «Гідропарк»)
Тел.: (044) 516-46-10, 541-03-56
Час роботи:
По буднях: 10.00-19.00
По вихідних і святах: з 10.00-20.00
Вартість квитка 10 грн.
Для пенсіонерів та дітей до 8 років вхід безкоштовний
Замовлення екскурсій: тел. (044) 541-19-56, 516-46-10, моб. (067) 497-80-94
Замовлення макетів: тел. (067) 401-41-07
Інформація станом на 09.10.2010
Комментариев нет:
Отправить комментарий